anons.te.ua

За 40 км від Тернополя, на берегах річки Горинь розташоване мальовниче селище Вишнівець, перлиною якого з 17 століття по праву вважається Вишневецький Палацово-парковий комплекс.

Ідея проекту „Мистецькі студії у Вишневецькому Палаці” народилася у середовищі молодих тернопільських художників, що входять у ряд мистецьких спілок різного спрямування. В її основі лежала потреба у створенні майданчику в регіоні для мистецьких експериментів, творчого взаємообміну, переорієнтації мотивації митців з індивідуальної роботи для вузького кола шанувальників на колективну співпрацю заради створення колекцій для загального огляду.

Тож, вибір Вишневецького Палацу у якості місця реалізації проекту був зовсім невипадковим. Історія його багата на події та знала часи розквіту і занепаду. Свого часу, він був справжнім мистецьким центром Східної Галичини. Його господарі, князі Корибути-Вишневецькі намагалися робити усе, щоб зібрати у Палаці видатну колекцію книг, живопису та скульптури. Вони були знаними меценатами, що завжди опікувалися митцями. Вишневець, у свій час відвідували та шукали натхнення такі відомі особи, як Т.Г.Шевченко, який малював краєвиди Вишнівця, французький письменник Оноре Де Бальзак. На жаль, військове лихоліття призвело до втрати як надбань палацу так і до великої руйнації самої споруди. До останнього часу Вишневецький Палац був відданий на довгі роки під селищний клуб, бібліотеку, ПТУ та господарські потреби.

Лише з набуттям Україною незалежності, починаються роботи по відновленню культурної спадщини Вишневецького Палацу – відновлюється історико-культурний заповідник, відбуваються великі реставраційні роботи, метою яких є відтворення будівель у вигляді найбільшого розквіту і сяяння Палацу.

Однак, найбільшою проблемою Заповідника є внутрішнє наповнення Палацу. Його видатна колекція живопису та бібліотека втрачені, здається, назавжди. Через малу наповненість музейних запасників, велика кількість виставкових площ, використовується лише наполовину – в основному там розміщені етнографічні та краєзнавчі виставки.

Саме проблему поповнення музейних запасників Вишневецького Палацу, відкриття для відвідувачів нових оглядових залів і покликаний вирішити проект «Мистецькі студії у Вишневецькому Палаці». Він ставить своєю метою повернення Вишневецькому Палацу статусу місця творчості та натхнення. Привернення уваги молодих митців, преси, оглядачів має сприяти збільшенню матеріальних ресурсів для подальшої реставрації і відновлення площ як всередині палацу так і прилеглої до нього території.

Усі заходи проекту об’єднані однією парадигмою – людина на перехресті реальної історичної минувшини та міфів, архетипів, втілених в казкових образах та дійсних історичних персонажах. Вишневецький Палац теж колись стояв на перетині великих торгових, військових шляхів, був у центрі процесу культурної дифузії і взаємопроникнення східного і західного світів. Сьогодні, коли він втратив своє колишнє історичне значення, ми маємо можливість найкраще осягнути динамічний поступ реальності через його зв’язок зі статичним, застиглим минулим. І, можливо, Палац знову почне нуртувати і сяяти, як це було колись.

Художники та музиканти, які беруть участь у проекті: Сергій (Василь Пункер) Василишин, Андрій Меренко, Богдан Супрунюк, Бріль Тарас, Карпець Павло, Ганджа Степан (Нек), Пилипчук Юрій, Олег Худий, Павло Ярмолик, Євгенія Горяінова, Світлана Фролова, Віталій (Вольт) Тивонюк, мистецькі спілки „SWB” та “ZSUF”, Мистецьке об’єднання „Рейвах”, гурти Nameless, The gEE’s, ОрАндж, Зелені Сестри та ін.

31 липня 2009 року – пленер, присвячений оригінальним образотворчим технікам; проект „Консервація епох”. Інсталяція у рамках проекту „Ужиткове мистецтво”. (куратор – Андрій Меренко);

1 серпня 2009 року – Пленер молодих художників, присвячений вуличній скульптурі (Куратор – Павло Ярмолик);

2 серпня 2009 року – Пленер, присвячений мистецтву перформенсу, презентація робіт проекту «Мистецькі студії у Вишневецькому Палаці» (Куратор – Зорян Безкоровайний). Акустичний концерт за участі Nameless, The gЕЕ’s, ОрАндж та ін.